Шварц Т.Г.
Активізація пізнавальної діяльності на уроках біології
Дитині я знання віддати мушу
Це все одно, що дати їй життя,
Та головне не загубити душу,
Зростити зерна – зерна майбуття.
Мета сучасної освіти - інтелектуальний та моральний розвиток людини. Сьогодні випускники шкіл повинні вміти самостійно здобувати потрібну інформацію, критично мислити і розв'язувати проблеми. Ми - учителі біології, повинні сформувати у випускників особливі компетентності, а саме володіння біологічними знаннями в різних життєвих ситуаціях. Виховати таку активну, творчу особистість можна лише впроваджуючи в педагогічну практику активне навчання. Воно передбачає використання системи методів і прийомів, спрямованої не на повідомлення учням готових знань, а на організацію діяльності учнів для самостійного одержання знань, засвоєння вмінь і навичок у процесі активної пізнавальної та практичної діяльності.
В основу мого досвіду покладено ідею педагогічного співробітництва, активізації пізнавальної діяльності учнів
шляхом створення ситуації, за якої кожен учень працював би на
посильному для нього рівні, а його оцінювання цілком залежало б від
його роботи. Залучаючи до перевірки знань і вмінь велику кількість
учнів, домагаюся такої ситуації, коли учні більше цінують знання, ніж
оцінки. Одним з основних мотиваційних поштовхів до виконання
запропонованих завдань є їхня конкретність і посильність. Внаслідок
цього в учнів різко зростає прагнення пізнання, що й активізує їх. Так
усуваємо основний бар'єр між природною тягою дітей до знань і складністю
їх сприймання.
Активізація пізнавальної діяльності - це діяльність учителя, спрямована на підвищення рівня пізнавальної активності школярів, стимуляцію в них навчальної активності. Це ті дії вчителя, що спонукають учнів до старанного навчання, сприяють формуванню позитивного ставлення до знань, пробуджують інтерес до самостійного мислення та дій. Отже ступінь пізнавальної активності учнів залежить не тільки від них самих, від їхньої свідомості, вольових зусиль, а й від вчителя. Саме вчитель може переорієнтувати учнів від запам'ятовування до розуміння, від пасивного сприйняття до активного пошуку. Саме вчитель, використовуючи різноманітні методи та прийоми роботи, може підвищити пізнавальну активність учнів.
Методи активізації пізнавальної діяльності порівняно з традиційними мають специфічні особливості:
1)«примусова» активізація мислення, суть якої полягає в тому, що учень змушений бути активним незалежно від того, бажає він цього чи ні;
2)самостійний творчий пошук рішення учнями, підвищений ступінь мотивації;
3)постійна взаємодія вчителя з учнями за допомогою прямих і зворотних зв'язків. ]
В своїй педагогічній практиці я впроваджую методи. що стимулюють навчально - пізнавальну діяльність:
-евристичні (сократівський) методи, що сприяє залученню учнів до самостійної пошукової діяльності;
- метод інверсії, що передбачає пошук виходу з конкретної навчальної ситуації новим, нетрадиційним шляхом;
- метод «занурення», що дає можливість навчати учнів виділити головне, осмислити практичну значущість отриманих знань;
- метод проекту передбачає пошук нової інформації, реалізацію власних задумів, ідей;
- кейс-метод, що дає можливість учням вивчити, оцінити проаналізувати причини успіху чи невдачі і запропонованій вчителем реальній ситуації;
- метод інтерв'ювання, в ході якого учні готують по декілька запитань на запропоновану тему, вибирають серед всіх найбільш вдалі і за ними проводять усне опитування, потім доповідають про результати;
- ігри - найбільш ефективний, розповсюдженні метод активізації;
-групова творча діяльність, що формує творче мислення та культуру спілкування.
Кожен з цих та інших методів активного навчання безумовно сприяють інтелектуальному розвитку, критичності й гнучкості розуму, самостійності мислення.
Вдало підібрані методи активізації пізнавально-навчальної діяльності дають мені можливість не просто давати учням знання, а й готувати їх до активної праці, до творчого пошуку.
Дуже важливо на початку уроку створити позитивну психологічну атмосферу, що буде пробуджувати у дітей бажання вчитись.
Для цього я використовую «розминку», яка замінює так званий організаційний момент урок. викликає у школярів ситуативний інтерес, відіграє певну роль в обґрунтуванні навчання.
Наприклад, розминка до теми «Біологічні основи поведінки людини» - 9 кл.
У кожної людини є мрія. Про що мрієте ви? (Учні описують свою мрію. Аркуші паперу опускають у символічну «скриньку мрій». З дозволу дітей зачитую декілька записів, діставши їх зі скриньки). Здійснення ваших мрій великою мірою залежить від вас.
Вивчення теми «Біологічні основи поведінки людини» допоможе вам збагнути механізми поведінки людини, неповторність власної особистості. Знання, здобуті при вивченні цієї теми, допоможуть вам здійснити ваші мрії.
Актуалізація опорних знань може здійснюватись при проведенні гри «Літачки». Клас поділяється на дві групи. Учні першої групи записують свої чітко зоставлені запитання на аркушах паперу, роблять літачки і надсилають їх учням другої групи. Кожен учень цієї групи дає відповідь на отримане запитання. Як будь-яка інша, ця гра викликає в дітей позитивні емоції, зацікавленість.
При вивченні теми «Походження людини. Рушійні сили антропогенезу» (Біологія людини 9 кл.) використовую дискусію «За - проти».
Перед класом ставиться дискусійна проблема Формується дві групи учнів «За» і «Проти». Учитель по черзі надає слово представникам обох груп, що наводять аргументи, захищають свою точку зору. До дискусії учні готуються заздалегідь: підбирають інформацію, додаткову літературу.
Дискусія впливає на розвиток критичного мислення, формує навички відстоювати свою думку, формувати аргументи, переконувати інших.
Групова навчальна діяльність сприяє формуванню у школярів позитивного ставлення до навчання, забезпечує високу загальну активність учнівського колективу.
Для засвоєння, закріплення та перевірки знань можна використовувати роботу в парах. Таким чином можна виконати такі завдання:
- обговорити текст, інформацію;
- сформувати підсумок уроку;
- проаналізувати й оцінити роботу один одного;
- сформувати питання до вчителя. Активному, ґрунтовному аналізу і обговоренню нового матеріалу сприяє робота в ротаційних трійках.
Групова робота «два - чотири - всі разом» є ефективною для розвитку вмінь переконувати, вести дискусію.
Заслуговує на увагу один із варіантів технології «Карусель». Учні розміщуються у два кола. У внутрішньому колі вони сидять спиною до центру, у зовнішньому - обличчям до нього. Кожен сидить навпроти іншого. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухливе: усі його учасники переміщуються вправо на один стілець по сигналу вчителя. Змінюючи партнерів, кожен проходить все коло. Учні заздалегідь готують
питання й записують його на маленьких аркушах, вказуючи своє ім'я.
Партнери ставлять один одному запитання, якщо відповідь правильна,
учень отримує від автора питання цю карточку. По закінченню роботи можна підрахувати кількість отриманих карточок і визначити переможця. Учні зазвичай ставлять питання різної складності, тому цю технологію можна застосовувати для перевірки обсягу й глибини знань (наприклад, термінів.)
Так при вивченні теми «Закономірності спадковості» (Загальна біологія 11 кл.) така технологія дає можливість учням спочатку опрацювати терміни: фенотип, генотип, гібрид, гетерозигота, ген, мінливість, спадковість, алельні гени, а потім перейти до вирішення питань творчого, пошукового характеру.
У моїй педагогічній діяльності важливе місце займає гра. Граючись, діти глибше пізнають життя, набувають різних вмінь, навичок. Недарма ж гру називають «восьмим дивом світу».
«Казка, гра, фантазія - життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень», - писав В.Сухомлинський.
Активізація пізнавальної діяльності сприяє розвитку критичного мислення, формуванню компетенції учнів. Застосування технологій активного навчання дає можливість дітям почувати себе активними учасниками навчального процесу, вільно висловлювати свої думки.
«Не так важливо вчити дітей, як потрібно створити ситуацію, у якій дитина просто не може не вчитись і робить це із задоволенням». К.Роджерс
Цей вислів влучно характеризує атмосферу та умови формування особистості, підготовленої до майбутнього, в якому необхідно розв'язувати проблеми та приймати конкретні рішення.
Підвищити
зацікавленість біологією допомагає й насичена позакласна робота:
біологічні КВК, брейн-ринги, змагання, виконання творчих домашніх
завдань — складання біологічних кросвордів, казок, тестів.
Мій особистий досвід і стиль викладання біології, моє педагогічне кредо умовно можна означити як п'ять «Е»:
Перше «Е» — ерудиція - ерудований учитель набагато легше може «завоювати» клас, особливо старшокласників.
Друге «Е» — енергійність — в'ялий, кволий, флегматичний учитель дуже рідко досягає мети.
Третє «Е» — емоційність — здатність
не тільки інформувати, вкладати певну суму знань у голови учнів, а й
«запалювати» їх, пробуджувати емоції в процесі засвоєння знань. На мою
думку, це вирішальний психологічний чинник успішного уроку.
Четверте «Е» — етика — простота і відповідальність, природність і доброзичливе ставлення до учнів. Учень має відчувати себе повноправним
учасником навчально-виховного процесу, який має право сумніватися,
помилятися, критично осмислювати сказане вчителем, вишукувати спільно з
учителем істину.
П'яте «Е» — естетика — вчитель, його зовнішній вигляд, його мова і наочність на уроці мають бути приємними, привабливими для учнів, а сам урок—«маленьким витвором мистецтва». На кожному уроці учні мають відчувати внутрішню гармонію, красу і витонченість її зв'язків. Естетика уроку біології — чудовий засіб викликати і постійно підтримувати в учнів інтерес до цього навчального предмета.
Комментариев нет:
Отправить комментарий