Над чим працюю

Шварц Т.Г.

Активізація пізнавальної діяльності на уроках біології

Дитині я знання віддати мушу

Це все одно, що дати їй життя,

Та головне не загубити душу,

Зростити зерна – зерна майбуття.

Мета сучасної освіти - інтелектуальний та мо­ральний розвиток людини. Сьогодні випускники шкіл повинні вміти самостійно здобувати потрібну інфор­мацію, критично мислити і розв'язувати проблеми. Ми - учителі біології, пови­нні сформувати у випускників особливі компетентнос­ті, а саме володіння біологічними знаннями в різних життєвих ситуаціях. Виховати таку активну, творчу особистість можна лише впроваджуючи в педагогічну практику активне навчання. Воно передбачає викорис­тання системи методів і прийомів, спрямованої не на повідомлення учням готових знань, а на організацію діяльності учнів для самостійного одержання знань, засвоєння вмінь і навичок у процесі активної пізнава­льної та практичної діяльності.

В основу мого досвіду пок­ладено ідею педагогічного спів­робітництва, активізації пізна­вальної діяльності учнів шляхом створення ситуації, за якої кожен учень працював би на посильно­му для нього рівні, а його оціню­вання цілком залежало б від його роботи. Залучаючи до перевірки знань і вмінь велику кількість учнів, домагаюся такої ситуації, коли учні більше ціну­ють знання, ніж оцінки. Одним з основних мотиваційних поштовхів до виконання запропонова­них завдань є їхня конкретність і посильність. Внаслідок цього в учнів різко зростає прагнення пізнання, що й активізує їх. Так усуваємо основний бар'єр між природною тягою дітей до знань і складністю їх сприймання.

Активізація пізнавальної діяльності - це діяль­ність учителя, спрямована на підвищення рівня пізна­вальної активності школярів, стимуляцію в них на­вчальної активності. Це ті дії вчителя, що спонукають учнів до старанного навчання, сприяють формуванню позитивного ставлення до знань, пробуджують інте­рес до самостійного мислення та дій. Отже ступінь пі­знавальної активності учнів залежить не тільки від них самих, від їхньої свідомості, вольових зусиль, а й від вчителя. Саме вчитель може переорієнтувати уч­нів від запам'ятовування до розуміння, від пасивного сприйняття до активного пошуку. Саме вчитель, ви­користовуючи різноманітні методи та прийоми робо­ти, може підвищити пізнавальну активність учнів.

Методи активізації пізнавальної діяльності порі­вняно з традиційними мають специфічні особливості:

1)«примусова» активізація мислення, суть якої полягає в тому, що учень змушений бути активним незалежно від того, бажає він цього чи ні;

2)самостійний творчий пошук рішення учнями, підвищений ступінь мотивації;

3)постійна взаємодія вчителя з учнями за до­помогою прямих і зворотних зв'язків. 

В своїй  педагогічній практиці я впроваджую методи. що стимулюють навчально - пізнавальну діяльність:

-евристичні (сократівський) методи, що сприяє залученню учнів до самостійної пошукової діяльності;

- метод інверсії, що передбачає пошук виходу з конкретної навчальної ситуації новим, нетрадиційним шляхом;

- метод «занурення», що дає можливість навча­ти учнів виділити головне, осмислити практичну зна­чущість отриманих знань;

- метод проекту передбачає пошук нової інформації, реалізацію власних задумів, ідей;

-   кейс-метод, що дає можливість учням вивчити, оцінити проаналізувати причини успіху чи невдачі і запропонованій вчителем реальній ситуації;

-   метод інтерв'ювання, в ході якого учні готують по декілька запитань на запропоновану тему, вибирають серед всіх найбільш вдалі і за ними проводять усне опитування, потім доповідають про результати;

-   ігри - найбільш ефективний, розповсюдженні метод активізації;

-групова творча діяльність, що формує творче мислення та культуру спілкування.

Кожен з цих та інших методів активного на­вчання безумовно сприяють інтелектуальному розви­тку, критичності й гнучкості розуму, самостійності мислення.

Вдало підібрані методи активізації пізнавально-навчальної діяльності дають мені можливість не просто давати учням знання, а й готувати їх до активної праці, до творчого пошуку.

Дуже важливо на початку уроку створити пози­тивну психологічну атмосферу, що буде пробуджува­ти у дітей бажання вчитись.

Для цього я використовую «розминку», яка замінює так званий організаційний момент урок. викликає у школярів ситуативний інтерес, відіграє певну роль в обґрунтуванні навчання.

Наприклад, розминка до теми «Біологічні осно­ви поведінки людини» - 9 кл.

У кожної людини є мрія. Про що мрієте ви? (Учні описують свою мрію. Аркуші паперу опуска­ють у символічну «скриньку мрій». З дозволу дітей зачитую декілька записів, діставши їх зі скри­ньки). Здійснення ваших мрій великою мірою зале­жить від вас.

Вивчення теми «Біологічні основи поведінки людини» допоможе вам збагнути механізми поведін­ки людини, неповторність власної особистості. Знан­ня, здобуті при вивченні цієї теми, допоможуть вам здійснити ваші мрії.

Актуалізація опорних знань може здійснюватись при проведенні гри «Літачки». Клас поділяється на дві групи. Учні першої групи записують свої чітко зоставлені запитання на аркушах паперу, роблять лі­тачки і надсилають їх учням другої групи. Кожен учень цієї групи дає відповідь на отримане запитання. Як будь-яка інша, ця гра викликає в дітей позитивні емоції, зацікавленість.

При вивченні теми «Походження людини. Рушійні сили антропогенезу» (Біологія людини 9 кл.) використовую дискусію «За - проти».

Перед класом ставиться дискусійна проблема Фор­мується дві групи учнів «За» і «Проти». Учитель по черзі надає слово представникам обох груп, що наво­дять аргументи, захищають свою точку зору. До дис­кусії учні готуються заздалегідь: підбирають інфор­мацію, додаткову літературу.

Дискусія впливає на розвиток критичного мис­лення, формує навички відстоювати свою думку, фо­рмувати аргументи, переконувати інших.

Групова навчальна діяльність сприяє формуван­ню у школярів позитивного ставлення до навчання, забезпечує високу загальну активність учнівського колективу.

Для засвоєння, закріплення та перевірки знань можна використовувати роботу в парах. Таким чином можна виконати такі завдання:

- обговорити текст, інформацію;

-   сформувати підсумок уроку;

-   проаналізувати й оцінити роботу один одного;

-   сформувати питання до вчителя. Активному, ґрунтовному аналізу і обговоренню нового матеріалу сприяє робота в ротаційних трійках.

Групова робота «два - чотири - всі разом» є ефективною для розвитку вмінь переконувати, вести дискусію.

Заслуговує на увагу один із варіантів технології «Карусель». Учні розміщуються у два кола. У внут­рішньому колі вони сидять спиною до центру, у зов­нішньому - обличчям до нього. Кожен сидить на­впроти іншого. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухливе: усі його учасники переміщуються вправо на один стілець по сигналу вчителя. Змінюючи партне­рів, кожен проходить все коло. Учні заздалегідь го­тують питання й записують його на маленьких арку­шах, вказуючи своє ім'я. Партнери ставлять один од­ному запитання, якщо відповідь правильна, учень отримує від автора питання цю карточку. По закін­ченню роботи можна підрахувати кількість отрима­них карточок і визначити переможця. Учні зазвичай ставлять питання різної складності, тому цю техноло­гію можна застосовувати для перевірки обсягу й гли­бини знань (наприклад, термінів.)

Так при вивченні теми «Закономірності спадко­вості» (Загальна біологія 11 кл.) така технологія дає можливість учням спочатку опрацювати терміни: фе­нотип, генотип, гібрид, гетерозигота, ген, мінливість, спадковість, алельні гени, а потім перейти до вирі­шення питань творчого, пошукового характеру.

У моїй педагогічній діяльності важливе місце займає гра. Граючись, діти глибше пізнають життя, набува­ють різних вмінь, навичок. Недарма ж гру називають «восьмим дивом світу».

«Казка, гра, фантазія - життєдайне джерело ди­тячого мислення, благородних почуттів та прагнень», - писав В.Сухомлинський.

Активізація пізнавальної діяльності сприяє роз­витку критичного мислення, формуванню компетен­ції учнів. Застосування технологій активного навчан­ня дає можливість дітям почувати себе активними учасниками навчального процесу, вільно висловлю­вати свої думки.

«Не так важливо вчити дітей, як потрібно ство­рити ситуацію, у якій дитина просто не може не вчи­тись і робить це із задоволенням». К.Роджерс

Цей вислів влучно характеризує атмосферу та умови формування особистості,  підготовленої до майбутнього, в якому необхідно розв'язувати про­блеми та приймати конкретні рішення.

Підвищити зацікавленість біологією допомагає й насиче­на позакласна робота: біологічні КВК, брейн-ринги, змаган­ня, виконання творчих домашніх завдань — складання біологічних кросвордів, казок, тестів.

Мій особистий досвід і стиль викладання біології, моє пе­дагогічне кредо умовно можна означити як п'ять «Е»:

Перше «Е» — ерудиція - ерудований учитель набагато легше може «завоювати» клас, особливо старшокласників.

Друге «Е» — енергійність — в'ялий, кволий, флегматичний учитель дуже рідко досягає мети.

Третє «Е» — емоційність — здатність не тільки інформувати, вкладати певну суму знань у го­лови учнів, а й «запалювати» їх, пробуджувати емоції в процесі за­своєння знань. На мою думку, це вирішальний психологічний чин­ник успішного уроку.

Четверте «Е» — етика — про­стота і відповідальність, природ­ність і доброзичливе ставлення до учнів. Учень має відчувати себе повноправним учасником нав­чально-виховного процесу, який має право сумніватися, помиля­тися, критично осмислювати сказане вчителем, вишукувати спільно з учителем істину.

П'яте «Е» — естетика — вчи­тель, його зовнішній вигляд, його мова і наочність на уроці мають бути приємними, привабливими для учнів, а сам урок—«маленьким витвором мистецтва». На кожному уроці учні мають відчувати внутріш­ню гармонію, красу і витонченість її зв'язків. Естетика уроку біології — чудовий засіб викликати і постійно підтримувати в учнів інтерес до цього навчально­го предмета.